Бути педагогом-організатором – це мистецтво, творчість і водночас відповідальність. Він виховує своєю особистістю, своїми знаннями і любов’ю, своїм ставленням до світу любов до людини, до природи, до праці. І тільки вона – ця любов – може стати моральною основою творчої людської праці. Педагог-організатор плекає цю моральну основу у своїх вихованцях. Іншого життя для себе він без школи не уявляє.
Відродити! Не загубити! Не втратити!.. Ось ниточка, яка проходить через всю роботу педагога-організатора нашої школи і залишає слід у дитячих серцях.
Як педагог-організатор, я працюю в школі 13 років. Досвід приходить не одразу, його набувають з роками. У діяльності педагога-організатора він має особливо вагоме значення, адже від того, як педагог – організатор може використати у власній роботі набуті методи і прийоми, залежить ефективність виховного процесу.
Напрямками моєї роботи як педагога-організатора є: формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; виховання поваги до конституції, законодавства України, державної символіки; формування високої мовної культури; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості; забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості; формування екологічної культури людини; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді.
У своїй роботі, як педагог – організатор я керуюсь Законом України «Про молодіжні та громадські організації» від 01.12.1998р. №24-XVI; Програмою « Розвитку дитячих та молодіжних організацій у навчально-виховних закладах на період 2008-2012 роки»; Програмою ФДО України «Я – Родина – Батьківщина»; Конституцією України; «Конвенцією ООН про права дитини»; «Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальношкільних закладів».
Актуальність досвіду:
- сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самоорганізації, самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури самоврядування в школі.
Мета досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій організації шкільного самоврядування, що сприяють розвитку креативного мислення та креативних здібностей сучасних школярів, створенні атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.
Отже при плануванні виховної роботи я включаю завдання, практична реалізація яких спрямована на формування особистісних рис громадянина України, що включають в себе національну свідомість, розвиток духовності, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, економічну культуру. Плануючи виховну роботу, я проводжу анкетування серед учнів 5-9 класів, де діти визначають теми і види виховних заходів.
Одне з першочергових завдань, яке стоїть перед нашою школою – це розвиток і становлення особистості нового типу. Життя ставить перед шкільною молоддю нову мету – глибше розуміти економічні, політичні, моральні цінності. Підготовка освіченої людини в сучасних умовах значною мірою залежить від рівня її вихованості. Тому боротьба за міцні знання органічно пов’язується з усіма сторонами виховної роботи не тільки на уроках, а й в позаурочний час. Участь підростаючого покоління в нашому шкільному самоврядуванні, заснованого в 2005 році на принципах демократії – важливий шлях і умова формування у школярів відповідальності, ініціативи, творчості. Існування самоврядування – це необхідність, яка дає дітям реальну справу, яка б задовольнила їхні природні прагнення: потяг до дорослості, поривання до волі. Шкільне самоврядування в нашій школі неможливо уявити без тісної співпраці педколективу і вихованців. Перед учнями стоїть складне завдання – наповнити шкільне життя новими ідеями та справами, зробити його цікавішим, кориснішим, яскравішим. Виховні можливості учнівського самоврядування багатопланові. Це – школа громадянського виховання юнаків і дівчат, розвиток їхньої спільної активності. Саме тут створюються умови самоактуалізації особистості, сприяє розвитку особистості в цілому, допомагає згуртувати і виховувати шкільний колектив , розвиває духовність та зміцнює моральні засади. Учком має на меті забезпечити включення учнів у різноманітну змістовну діяльність колективу; умови масового залучення учнів до організаторської роботи, до управління справами колективу; сформувати права і визначитися з обов’язками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, держави. Головне завдання в організації учнівського самоврядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надати їм можливість виявити себе на ділі.
Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, виступає ініціатором в проведенні різноманітних заходів.
Немає коментарів:
Дописати коментар